Сьогодні море було майже нерухомим. Не тим листівковим морем, яке люблять фотографувати туристи, коли хвилі красиво розбиваються об берег. І не тим морем, яке лякає штормом та темними хмарами. Сьогодні воно просто було поруч. Спокійне. Тепле. Без жодного бажання комусь щось доводити. Я сиділа на березі й дивилася, як сонце повільно ковзає по воді, залишаючи золоті доріжки, які зникають раніше, ніж встигаєш їх запам'ятати. Поруч хтось неквапливо пив каву. Десь далеко сміялися